Ukrainian Abstract: У психології науковці стикаються з численними питаннями прийняття рішень, кар’єрного оцінювання та консультування. Науковець послуговується певною теорією або низкою теорій, проте яку основу має та чи інша теорія і чи відповідає вона викликам часу? Задля відповіді на ці питання нами представлено теоретичний огляд західних теорій кар’єрного розвитку. У період після 1950-х з’являється велика кількість теорій, присвячених проблемі кар’єрного зростання. Деякі ще невідомі широкому загалу, інші, як, наприклад, теорія професійного розвитку Д. Сьюпера та концепція професійного вибору Дж. Голланда, дотепер привертають увагу психологів. Не претендуючи на розкриття всіх теоретичних аспектів, огляд концепцій має за мету окреслити психологію кар’єри як єдність різноманітних, а часом й різнорідних течій. У статті описуються теорії ХХ та XXI століть, починаючи з теорії рис і факторів професійного вибору Ф. Парсонса і до сучасних концепцій. Висвітлюється 28 теорій, розділених на п’ять груп: змістовні, процесуальні, змістовно-процесуальні, конструктивістські, теорії широкого пояснення. Розглядається теорія компромісу і звуження альтернатив Л. Готфредсон, системна теорія В. Паттон і М. Макмен, когнітивна інформаційно-процесуальна теорія Г. Пітерсон, Дж. Сампсон, Дж. Ленз і Р. Реардон, соціально-когнітивна кар’єрна теорія Р. Лент, С. Браун, теорія професійної адаптації Р. Девіс і Л. Лофквіст, кар’єрна теорія Дж. Крумбольц, а також його більш новітня теорія випадковостей, та інші теорії. У вітчизняній площині такий огляд подається вперше. Окреслюється співвідношення теорії та практики в українській психології, наводяться перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Донедавна пов’язані із кар’єрною психологією наукові пошуки були обмежені, кар’єрне зростання не сприймалось як серйозна проблема. Така історична ситуація до сих пір позначається на рівні активності дослідників. Для подальшого висхідного розвитку вітчизняної психології кар’єри важливі такі чинники, як конструювання нових теоретико-гіпотетичних моделей, переосмислення західних кар’єрних теорій та валідизація психодіагностичного інструментарію. Це уможливить строгий науковий підхід та дозволить проаналізувати кар’єрні інтервенції в сфері освіти, медицини, політики та економіки
