Інституціональна Архітектоніка Державного Антикризового Регулювання Аграрного Сектору Економіки України (Institutional Architectonics of the State Anti-Crisis Regulation of the Ukraine's Agrarian Sector of Economy)

Ukrainian Abstract: Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності використання економетричних моделей діагностування інституціонального середовища аграрного сектору національної економіки (на базі наявних емпіричних даних українських та міжнародних статистичних інституцій). За результатами дослідження: по-перше, поглиблено усталений агротермінологічний апарат взаємодоповнюючою системою категорій, зокрема «інституційне блокування», «біоцентизм аграрної системи», «гістеріус аграрної системи», «інститут-драйвер», «інститутів-блокатор»; по-друге, побудовано низку еталонних і поведінкових моделей розвитку інститутів аграрного сектору української економіки; по-третє, обґрунтовано напрями еволюціонування інститутів-драйверів та інститутів-блокаторів сталого розвитку аграрного сектору національної економіки (до 2030 р.) в умовах прогностичної зміни природно-кліматичних умов ведення сільського господарства.Запропоновано авторське бачення нової координаційної моделі державного антикризового регулювання аграрного сектору економіки України. В основу цієї моделі покладено наскрізну систему розробки, реалізації, моніторингу запрограмованих індикаторів прогресу реалізації його сталого розвитку через відповідну низку агроспрямованих регуляторних інститутів: Міністерство аграрної політики та продовольства України – департаменти агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій – районні державні адміністрації та/або об'єднанні територіальні громади. Успішна реалізація моделі вимагає підготовки в короткостроковій перспективі єдиного законодавчо-закріпленого підходу до державного бачення напрямів переформатування аграрної політики в цілому та архітектоніки її антикризової компоненти